Іноді достатньо однієї посмішки, щоб відчути себе щасливим, одного слова, щоб життя наповнилося змістом, однієї дрібниці, щоб звичайний день перетворився на святковий.

Речі, створені з Любов’ю, здатні притягувати відповідні почуття. Оточуйте себе такими речами, даруйте гарний настрій – і Світ відповість Вам взаємністю.

З найкращими побажаннями - І&U


ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА. СВЯТО ПЛЮШЕВИХ СЕРДЕЦЬ?

  Навряд чи в сучасному світі знайдеться людина, котра б гадки не мала про це свято – День Святого Валентина. Подарунки в коробочках з сердечками, бутоньєрки в такому ж стилі, листівки і повітряні кульки, а також плюшеві зайці та ведмеді, котрі міцно обіймають таке ж плюшеве серце – неодмінні атрибути цього видатного дня.


   Звісно, як і всі інші, це свято має свою історію, навіть декілька: давно-давно, у Давньому Римі, жив християнський священик на ім‘я Валентин, котрий попри заборону імператора таємно вінчав закоханих. За це і був страчений 14 лютого 269 року .   За іншою версією, Валентин проповідував Євангеліє, чим накликав на себе гнів Клавдія ІІ, і за це був ув‘язнений. Перебуваючи під вартою, Валентин  закохався у сліпу дочку тюремного наглядача. Священнику вдалося повернути дівчині зір. Напередодні своєї страти (14 лютого) він  написав їй листа з підписом «Твій Валентин» – звідки і  пішла традиція «валентинок». А противагу цій версії є ще одна: Валентинів було декілька, тому невідомо, чию саме пам‘ять вшановують у славнозвісний день.


   Так чи інакше, але коли ідея свята дійшла до США, в романтику втрутилася комерція і всі ці сердечка і ведмедики стали приносити чималі гроші. В 1969 році Ватикан вирішив скасувати день св. Валентина, аргументуючи тим, що історичність цієї особи важко довести, однак бізнес-машину зупинити вже було важко...


   Коли приходить 14 лютого, забути про це свято навіть при бажанні неможливо – все перетворюється в цілий сердечко-квітково-поцілунковий світ, у якому  здається, що в персонажів цього дійства  при кожному помаху вій з очей вилітають маленькі жваві серденька. Як у мультиках. Та ні, я не глузую. Я люблю чисті і світлі свята і, тим більше, низький поклін від мене Любові, котра є початком і змістом усього у цьому світі. Просто свято це трохи награне, як на мене. Є нагоді зізнатися у коханні? Чудово! Є привід зробити подарунки до Дня Валентина? Прекрасно.  Пришпилити на одяг бутоньєрку з сердечком? Оригінально. Але люди, агов! Любов – це не почуття одного дня, а ви – не попелюшки, котрі мають час тільки до 12 години. Гарно відсвяткували, тримаючись за руки і віддано зазираючи в очі – і з чистим сумлінням можна далі сперечатися, сваритися і перелічувати, загинаючи пальці, вади один одного.

   Любов – це почуття на все життя, без вагань і сумнівів, це природне бажання триматися за руки завжди, відчуваючи єдиний пульс і єдиний шлях двох людей, сповнених життєдайною силою і вмінням любити.


   Маєте бажання святкувати? Та святкуйте на здоров‘я! Тільки дуже хочеться, виходячи на вулицю, бачити любов в очах звичайних перехожих не раз на рік, а щодня, не залежно від погоди чи календарної дати. Адже це свято не плюшевих сердець чи листівок-валентинок, це свято почуттів, які народжуються у живих серцях реальних людей. І, перефразовуючи відомий афоризм, щиро вам побажаю: любіть цей світ і він обов‘язково подарує вам взаємне почуття. Ось побачите! ;) 

 

Ірина Ферчук.